Нотатки роботящої мами, або робота з дому по-нашому

Як виглядає фрі-ланс мами багатьох дітей? Страаааашно.

Ну гаразд, не так вже й страшно, але точно не як на картинці з інтернету, де мама сидить за білим столом з квітами і ноутбуком. Чи за білим столом і навколо в милих однакових контейнерах бісер для ґерданів. В реальному житті ноутбук стоїть на високому комоді, жодних вам квітів, бо котресь буде бігти, штовхне вас, комод чи ноутбук, і все … наробилися. Мами, які займаються рукоділлям займаються ним не при дітях, вночі. Бо голки-палки, ножиці, спиці, про те як «зручно» займатись рукоділлям при штучному освітленні, я навіть починати не буду.

Photo

Спілкування з клієнтами-замовниками телефоном – це взагалі феєрія. Навіть якщо ви увімкнули маленьким ангелятам мультик, щойно ви скажете чарівне слово “Алло», все, ангелята закінчились. Комусь (чи всім одночасно), моментально стає потрібною ваша увага, послуги, чи ще щось. Коли тепло, я просто виходжу на вулицю, бо нема на то ради.

 

Про замовників, і як їх не розгубити за перший рік-два після народження дитини, бо ніби можна працювати і з дому, але залежно від фізичного і морального стану мами і дитини, і, звісно, характеру роботи, працювати за гроші в цей час може бути нереально.

Фрілансерам не має «щастити» із замовниками:

  • треба бути хорошим спеціалістом;
  • не треба демпінгувати (самі себе покараєте, коли замовники почнуть казати, що їм задорого);
  • вчасно здавати роботу. Якщо ви ДУЖЕ хороший спеціаліст, то можете трохи затримати (бугага – не робіть так).

 

І будуть вас чекати «з декрету», і в очі заглядати.

 

Якщо ви не хороший спеціаліст, робіть те в чому ви хороший, а не «всі пішли в ІТ, і я піду», чи «всі ліплять вареники, і я буду». Якщо в ІТ не дуже, і вареники такі собі, то ясно що час потратите, а прибуток так і не з‘явиться. Знайдіть щось своє, воно точно є.

 

І будьмо чесними. З дітьми будь-яка робота перетворюється в квест «знайди рівновагу», чи ви вдома, чи «ходите на роботу» значення вже не має. На «ходження» тратиться час і бензин, і гроші на убйори, зате там ви працюєте, раз прийшли. Вдома де стала, там і робота, але «мама дай яблучко/водички/книжку/вона мене б‘є/він мене кусає» добряче відволікатимуть. Ну і обстановка часом дуже розхолоджує до роботи. Діти попросили чайку – зробила, і собі зробила, і сіла попити, і забула що робила, і пішла робити щось інше. Чи це тільки я така?

 

Пишіть як воно у вас. Чи моцний ІТ і чи не розвалюються вареники.

 

4 Comments Add yours

  1. Оксана коментує:

    Чудова стаття! Все так життєво). Якраз намагаюсь вишивати трішки, граючи в шахи з одним, готуючись до контрольної з німецької з іншим, і бавлячись в ляльки з найменшою. А ще ж треба, щоб вечеря не підгоріла, і ота купезна купа іграшок під ногами не поросла порохами та крихтами. Голка не завжди попадає у потрібне місце). Це ваааажко, але я точно пам’ятатиму як далась мені та сорочечка))).
    Працювати за гроші навіть не намагаюсь. Працюю за «дякую, мамо» та «дякую, кохана». Пишаюсь мамами, які ще здатні щось робити «продаваєме» в таких-то умовах).
    А ще відчуваю, що час так швидко минає, і скоро, дуже скоро стане у домі тихо. Ех, треба про це пам’ятати, коли дратує отой постійний шум вулика).

    Подобається

    1. Maria Pavelko коментує:

      Час дійсно минає дуже швидко, щойно якось недавно спіймала себе на тому, що голова старшої доньки вже не влазить в мою долоню. Ще учора, буквально, була така маленька крихітка, а сьогодні дівчинка-школярка.

      Подобається

  2. Yas'ka коментує:

    Неймовірно швидко… Згадую, як я двома долонями могла майже повністю накрити спиночку малої. А тепер у нас скоро буде один розмір взуття.

    Вподобано 1 особа

    1. Maria Pavelko коментує:

      Зараз буду плакати. Куди ж вони так спішать?

      Подобається

Залишити коментар