Клатч нам тільки сниться

Що в сумочці мами чотирьох дітей?

Буквально вивернула свою сумочку. Ну як «сумочку»? Сумку, сумку о-хо-хо…

Анамнез: дітей четверо – 7 років, 4 з половиною років, 2 з половиною років, 10 місяців. Самі вони свої речі носять рідко, гублять часто, знаходять по-різному, тому крім почесного звання мама-таксі, в мене є ще звання мама_візьми_мою_машинку.

Насправді, я трохи прибідняюсь. На короткі перебіжки (читати переїздки), я беру маленьку сумочку, в яку, все ж, вміщається гаманець, помада (читати три помади), компактна пудра, телефон, ключі, носовичок, антисептик для рук (один раз купити заради пляшечки, потім можна робити свій), малееенький паротяг Томас, гумка для волосся пластир (він взагалі все лікує). Ще може цукор з кафе завалятися, чи одненька запакована волога серветка.

Зовсім інша справа коли ми йдемо надовго (більше години), гуляти, чи на якісь соціальні заходи (святкування днів народження, похід в кафе, кіно, прогулянка в парку). Починається…

◦ Пляшечка з водою (дві, але бачу, що скоро буде треба три).

◦ Змінний одяг ( від поясу вниз), для всіх на випадок «загралися-не добігли до туалету», Варварі (7 років) можна вже не брати, і я, інколи, таки не беру, але все ж не можу повірити, що вона вже переросла цей період. Зате я себе вмовляю, що змінний одяг їй може знадобитися, якщо ненароком облиють-забруднять-щотамщепридумати.

◦ Перекус: порізане яблучко, морква, хрустики-бублики. А ще в парк ми замовляємо піцу, бо що нам.

◦ Іграшки. Намагаюсь вмовити на малу кількість. Виходить не завжди: кожному треба по м‘ячику, машинці, лопаточці, відерку. О-хо-хо номер два…

Куди ж я це все впихаю.  В мене є маленька сумочка крос-боді, вона не зовсім маленька, туди влазить все з першого “необтяженого” списку, але виглядає вона акуратно. Друга сумка -вааалика як чумандан, і основна її перевага над іншим чуманданом, те що в неї є довгий ремінь і її можна носити як крос-боді. Але вона сіра, а інша яскраво рожева, відчуваєте мій біль? Але яка б містка не була сумка, очевидно, в неї все не вміститься. Тому… Всі знають, що машина це продовження сумочки, а якщо не машина, то багажник візка (але в нього вже ледь влазить весь скарб). Чоловік як їздить з дітьми десь у недалекі подорожі бере військовий рюкзак.

Як бачите, все серйозно. Я чесно пробувала мінімалістично гуляти, але якось не виходить. А у вас як? Мінімалістично, як в Мері Поппінс – є все, чи золота середина?

10 Comments Add yours

  1. algo коментує:

    З двома десь з рік-два тому дозволила вже собі маленьку сумочку) тому що старша любить портфелики і все своє несе сама) але все одно як якесь свято, то теж – переодягне, перезувне. а Яркові переодягне треба і верх. бо він хлопчина гарячий і футболки можна викручувати.

    Вподобано 1 особа

  2. Yas'ka коментує:

    Згадала себе)) Правда, в мене одна дитина, але я майже до виповнення їй 11 років не могла дозволити собі маленьку сумочку. Треба було бачити розмір того торбиська, з яким ми йшли гуляти…) Навіть один час ходила з рюкзаком – спеціально, щоб мати вільні руки і на майданчику зосередитися на підстраховуванні малої на різних гірках-качельках. Бо гонила, як електровіник, і лазила всюди, як мавпа. 🙂

    Вподобано 1 особа

    1. Maria Pavelko коментує:

      В мене з однією дитиною була приблизно такого ж розміру сумка, як і з чотирма. З однією я ще носила килимок.

      Подобається

  3. Галя коментує:

    Я перейшла на рюкзаки, мені зручніше і легше, маю і великі і середні, деколи до рюкзаків беру маленьку сумку, для телефона ,гаманця ,помади

    Вподобано 1 особа

    1. Maria Pavelko коментує:

      Мені якось незручно з рюкзаками, а так, звісно, має бути зручно.

      Подобається

  4. Дарина коментує:

    Хм..я помітила, що за цю зиму і ще березень – замість сумки в мене дві шикарні кишені куртки :).
    А там: печенько, носова хустка, телефон, ключі, чеки та якісь папірці. Це на прогулянку 1-2 години. Воду зимою не брала. А от потепліє до +15, куртку сховаю, і ще не знаю, куди то все.. В коляску, певно.

    Подобається

    1. Maria Pavelko коментує:

      Мої і взимку хочуть пити. Тому водичка мусить бути.

      Подобається

  5. Sofia Voytikhovska коментує:

    Згадала, як одного разу на дитячому дні народженні моя доця дістала діарею, я мала 2 пари змінного “низу”, спочатку використали трусики, потім бавилась без трусиків в одних колготках, а потім вже мусили додому їхати))))
    А з меншим одного разу використала змінний одяг ще не вийшовши з дому

    Вподобано 1 особа

  6. Мару коментує:

    Нащо дві пляшки води? Я теж колись брала купу всього. А тепер ні. Не маю сили. Най ся діє Божа воля:) маю тільки ключі від хати, гроші і телефон. В кожного в кишені по одній серветці. Літом, мабуть, братиму в рюкзак пляшку води. Наїдатись і напиватись кажу вдома. Якщо дуже довго ходитимемо, то купимо щось згризти. Перевдягне не беру. Замастились, ну то й хай. Облюритись може хіба найменша, але то рідко. Якщо тепло, то не біда, якщо взимку – візьму таксі. Літом можу мати засіб від укусів комах, бо малі тоді дуже панікують. Іграшок не беру, якщо хтось хоче – хай собі носить. Переважно знаходять на вулиці патики, квіти, загублені речі інших людей:)))

    Подобається

    1. Maria Pavelko коментує:

      Однієі пляшки влітку мало, якщо йдемо на кілька годин. Замастились – це одне, а якщо не встигли добігти до туалету – зовсім інше. В мене маленькі діти, троє з них цілком можуть не добігти.

      Подобається

Написати відповідь до Галя Скасувати відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s