Прогодувати підростаючі організми справа не те що важка, але трудозатратна, і ніде правди діти, грошей це теж забирає багато. Для полегшення маминої праці з готування і татової із заробляння, пропонуємо розглянути планування харчування

Це нове-старе віяння планування меню на тиждень-два-місяць (уявляєте вони й таке роблять), прийшло до нас з-за океану. І хоча тим заокеанкам добре говорити, бо їм часто робити лише саму вечерю (потім якось розкажу), і в кожної першої є авто щоб довезти вагон їжі з магазину додому (а головне – предмет моєї заздрості – в них молоко продають каністерками, як і личить великим родинам, а не оцевово навіть не повний літр), все ж можна в них запозичити здорові та ще й економічно вигідні ідеї.

Сама система проста: на вихідних ви вирішуєте, що ви будете готувати весь тиждень, відповідно до меню складаєте список покупок, щоб раптом не виявилось що вам пора їсти готувати, а трюфелі в найближчий МАФ не завезли… Потім з тим списком йдете в магазин-базар-підвал і наносите в дім продуктів (мій старший син, якому 4 з половиною роки, любить зранку перевірити наявність харчів в холодильнику з словами «о в нас досить продуктів»). До речі, про холодильник. Він має бути великий, і ще б комору… ну гаразд, комірчину.

Це працює. Але як завжди, життя вносить свої корективи. Тому вчіпатись в меню як в скрижалі не треба. Якщо якогось дня ви передумали варити бланманже і зварили гречку – все нормально, головне щоб їли. Тут ми плавно підійшли до наступного очевидного моменту, ну але раптом: складаючи меню варто пам‘ятати, що діти – це такі милі створіння, які сьогодні люблять печену рибу, а завтра вже ні – враховуйте смаки, щоб потім не плакати про марно потрачені гроші і сили.

Дуже раджу нагло вставляти в меню напівфабрикати, навіть (о ужас!) магазинні – ми нікому вас не викажемо! Якщо ви знаєте що четвер у вас важкий і завантажений день, і не буде часу виготовлювати, варенички з морозилки підуть дуже радісно.

Якщо є кошти і бажання можна планувати похід в кафе на піцу у вихідні, і дітям радість, і вам менше роботи, і взагалі, я люблю піцу. (Останній мій хитрий план провалився – діти сказали, що мамина смачніша, і не треба замовляти, хай мама пече. Мама спекла, мама добра.)

Ще один спосіб полегшити життя – однакові сніданки. Мої діти спокійно можуть їсти одну й ту саму страву на сніданок. Зернові пластівці і чистий спокій.

Ще, кажуть, можна робити тематичні дні. Наприклад: італійський день – піца-паста-щотамще, або закарпатський – бограч-банош, або борщ-галушки, або німецький – сосиски-квашена капуста (з пивом). Або висока мексиканська кухня – буріто і все решта. Головне правильно підвести ідеологічну базу!

А ви плануєте?