Літо минуло і наш графік став… графічнішим.

Насправді у нас з‘явилося більше обов‘язкових подій, які мають відбуватися в певний час, а не тільки сталий час їжі, як це було на канікулах.

Першими встаємо ми з чоловіком. Якщо пощастить, то без дітей. Готуємо сніданок, за цей час починають підтягуватися діти, але, звісно, не школярка. Школярка прокидається рано тільки в суботу, як і заведено в справжніх школярів.

Будимо школярку – вона відбивається, снідає, одягається, відбивається від чесання. Все це під супровід туалетних і сніданкових потреб інших дітей, і просто на ручках поносити. А ручок малувато на таку кількість дітей.

Якщо не напросилися середульші, чоловік везе школярку в школу, а всіх решту розважаю я і Свинка Пеппа. Інколи мені вдається в цей час попити каву, чи застелити ліжка.

Три рази на тиждень чоловік потім повертається додому, щоб я могла зранку побігати.

Я бігаю, потім готую другий сніданок. Розважаю дітей, прибираю після двох сніданків, прибираю після розважання дітей.

Туди-сюди, настає час збиратися щоб забрати Варвару зі школи. Збори забирають хвилин сорок. Я стимулюю їхнє самостійне збирання, а воно, як ви знаєте, викликає опір в молодих організмах.

Троє дітей, ключ на шиї (ключ від машини на шиї в мене). Всіх посадила. Поіхали! В понеділок, середу і п‘ятницю по дорозі в школу корки, тому їдемо не те щоб довго, але весело: мам-мам-мам.

Приїхали, виходимо з машини, скачемо біля школи. Я не скачу, але так до слова згадалось.

Четверо дітей, ключ на шиї. Все те ж – в зворотному напрямку.

Вдома маленький перекус (дуже маленький), і Варвара зразу сідає робити уроки. Я в цей час готую обід. Обід. В дітей мультики, а я присипляю Петрика. Встаю від нього і збираю рюкзаки Варварі і Михайлику на тренування. Відвозить їх чоловік (вертається з роботи). Тренування в них три рази на тиждень.

В ті дні коли нема тренування з фехтування у Варвари заняття з шахів у школі (воно зразу після уроків, тому легше в плані довозу). Вона ще хотіла на гурток з малювання і карате, але батькі випросили змилуватися над ними.

Я з молодшими в цей час або їду щось купити, що незручно купувати з усіма чотирма (а це майже все), або вдома готую вечерю.

Коли чоловік привозить старших ми вечеряємо, діти ще можуть трохи погуляти на подвір‘ї, а я прибираю в домі.

А потім ми починаємо вкладатися на сон. Про це можна почитати тут. Чоловік, через те що вдень багато часу займається нами – працює допізна, тому я інколи ще й сплю між вкладанням дітей і його поверненням додому.

А як проходить ваш день?