Їхали ми, їхали… автомобілем

Як довезти дитину з точки А в точку Б і не зійти з розуму? А кількох? Хотілося б написати – «легко!», але буває по-різному.

Досвід Дарини Файчак .

Вихідні дані: на сьогодні дітям 6, 3 та 1 рік, хлопці.

Подорожі (і не тільки). Автомобілем.

В середньому, в місяць ми накатуємо 3000км. Зимою менше, літом більше.

Відстані до 100км – в принципі, нічого особливого. Сіли та поїхали. Добре, коли діти ситі. В автокріслі. Бажано взяти тепле пиття. Я маю бути готова до нон-стоп уваги до дітей, їх безпеки, безпеки руху. Хоча, з кожним роком старші стають більш самостійними.

Відстані від 100 км – це вже подорож. Відповідний настрій, очікування у дітей, збирання. Відстані від 350км намагаємось долати вночі. Виїзд о 20-21 годині. В принципі, ось місяць-два, як я перевела (переводжу…) дітей на режим, коли вони засинають ДО 22.

Ліричний відступ про вкладання. Починаєм вкладатися о 21-ій, і коли 30, коли 50 хвилин займає вкладання. Раніше вкладались ПІСЛЯ 22: тобто, і в 23.30 могло бути. (Це щодо старших. Молодший – після 8 місяців став засинати на півгодини/годину пізніше, ніж старші. До 8 місяців – такий хаос, що я тільки памятаю, як під звуки немовлячого крику за 5 хвилин мила-вдягала піжами старшим, мила посуд, протирала підлогу… І, взявши ту дитятку, в будинку утворювалась тиша, починалась розповідь на ніч – діти всі засинали. Старші – до ранку, молодший – на кілька годин. Іноді на 5 хвилин (я тільки встигала себе приготувати до сну). Кінець ліричного відступу.

Ми намагаємось на ніч виїжджати за годину до звичного часу засинання.

Так от, подорожі.

Виїзд ввечері, і важливо не перегуляти перед тим (взагалі, стараюсь дотримуватись правила, що після 20ї – спокійні ігри). Повечеряли, прибрались, дозбирались, сходили в туалет. Найчастіше, чоловік десь паралельно вантажить авто нашими речима. Виїзд. Година-півтори діти ще між собою вирішують справи, слухають наші розповіді. Далі сон. В останню подорож два тижні тому, старший не засинав до 24-ої, а потім ще о 3-їй прокидався і дивився на дорогу якийсь час. Таке було вперше. В дальні подорожі в ніч – діти пристібаються, і з курточок (зима), або подушок вистеляю їм гнізда для сну. Вдень, і на короткі дистанції – автокрісло. Краще одразу їх роззути – ногам зручніше, авто не пацькається підошвою.

Загальні правила в авто:

  1. Спокій (заборона різких звуків чи рухів).
  2. Пити можна з того, з чого не пролиється (маємо такі пляшечки непроливайки, ну і ГВ у декого).
  3. Заборона їсти будь-що в авто, навіть якщо не їв 2 роки (с). Зголодніли – цивілізована зупинка (заправка, кафе), поїли, туалет – їдемо далі. Моїх спокійно вистачає на 250-350 км. Вночі зупинка на заправці, діти сплять, хіба чоловік щось перекусить чи я випю каву-какао.
  4. ВДЕНЬ розваги: одна-дві машинки кожному в руки (з сотні, що є вдома чи в багажнику), або одна улюблена на момент поїздки іграшка, книжка 1-2, старший іноді малює (блокнот+ручка). Двічі за всю історію я качала мультики в телефон і давала вдень на годину їм дивитися (хоча, тоді ще я була третім вагітна). На рівній дорозі. А так, якісь розмови, оповідання (і зауваження ), пісні, завдання (рахувати фури, шукати березу, знаки, хто перший побачить червону машину…).
  5. Cтаршим (дітям від 2-3 років) перед поїздкою короткий інструктаж (куди їдемо, як нам буде цікаво, як себе поводити, які покарання за неслухнянність, які нагороди за чемність). Буває інструктаж і перед “посадкою” в авто, буває і за півдня до того, під час збирання.

В загальному, про їжу в дорогу. В дорогу завжди беру їжу дітям. До 100 км – якесь печиво в сумку, яблуко. Більше 100 км відстань – більше їжі, в кількості на 1-1.5 прийом. Це пакується в лотки (ланчбокс, термобокс…), або каша в банку і в шарф (різні бувають обставини), займає місце в окремому пакеті. Якщо є вірогідність, що якась страва протече, продавиться та зіпсує іншу їжу або речі – не беру. Більш детально не буду ройзписувати – бо вік дітей, вподобання, способи споживання їжі – різні. В загальному: бутерброди, каша/макарони/картопля, печиво, банани-яблука-груші, пиття.

90% всіх поїздок – за кермом чоловік. Якщо я за кермом і я єдина з дорослих в авто – то спершу я переконуюсь в безпеці дітей (пристібнуті, двері заблоковано, молодші не дотягнуться до стратегічно важливих речей – значить, все в порядку. І хай вони кричать, і навіть, іноді не слухаються – моя увага на дорогу. Але оці 10% – це відстані до 50-60км. І в основному, молодший після 5 хвилин руху засинає.

Веселих вам поїздок!

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s